Повідомлення в номер

Звернення міського голови

Звернення міського голови

13/05/2022 0

Звернення 
міського голови
У третю неділю травня в Україні  вшановують жертв політичних репресій. 
У 30-их роках минулого століття десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в'язниці, заслання, табори. Борці за свободу і справедливість, лідери, які спонукали народ до боротьби, їхня провина була лише у тому, що вони любили Україну. Точну кількість жертв страшного тоталітарного режиму і до сьогодні визначити неможливо. 
Ми схиляємо голови, віддаючи шану усім, хто відстоював свою національність, віру, громадянську позицію, прагнув бути вільним у своєму виборі.
 Помолімося ж за вічний спокій невинно закатованих. Світла їм пам'ять!
Ігор ЧАЙКА,
міський голова.

Звернення міського голови

У третю неділю травня в Україні  вшановують жертв політичних репресій. У 30-их роках минулого століття десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в'язниці, заслання, табори. Борці за свободу і справедливість, лідери, які спонукали народ до боротьби, їхня провина була лише у тому, що вони любили Україну. Точну кількість жертв страшного тоталітарного режиму і до сьогодні визначити неможливо. 

 


Повідомлення в номер

Звернення Президента України з нагоди Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

Звернення Президента України з нагоди Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

13/05/2022 0

Звернення Президента України з нагоди Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

Великий народе великої України! 
24 серпня 2021 року всією країною ми відзначали 30-річчя нашої незалежності! Хрещатиком ішли наші військові, наші захисники, наша техніка, у небі летіла наша "Мрія"!
"Немає нічого небезпечнішого, ніж підступний ворог, але немає нічого отрутнішого від удаваного друга". Це слова великого українського філософа Григорія Сковороди. 24 лютого ми зрозуміли цю істину, коли удаваний друг розпочав проти України війну.
Це війна не двох армій. Це війна двох світоглядів. Варварів, які обстрілюють музей Сковороди й вірять, що їхніми ракетами можна знищити нашу філософію. Вона їх дратує. Вона їм чужа. Вона їх лякає. Вона полягає в тому, що ми – вільні люди, які йдуть своїм шляхом.
На цьому шляху сьогодні ми ведемо війну й нікому не віддамо ані клаптика своєї землі. Сьогодні ми відзначаємо День перемоги над нацизмом. І нікому не віддамо ані клаптика своєї історії. Ми пишаємося нашими предками, які разом з іншими народами у складі антигітлерівської коаліції перемогли нацизм. І ми нікому не дамо анексувати цю перемогу, не дамо її привласнити.
Наш ворог мріяв, що ми відмовимося відзначати 9 Травня й перемогу над нацизмом. Щоб слово "денацифікація" отримало шанс. Мільйони українців боролися з нацизмом і пройшли важкий і довгий шлях. Вигнали нацистів з Луганська, вигнали нацистів з Донецька, звільнили від окупантів Херсон, Мелітополь, Бердянськ.
Вигнали нацистів із Ялти, Сімферополя, Керчі й усього Криму. Звільнили від нацистів Маріуполь. Вони вигнали нацистів з усієї України, але названі мною міста сьогодні особливо надихають нас. Дають віру, що ми точно проженемо окупантів із власної землі.
У День перемоги над нацизмом ми боремося за нову перемогу. Шлях до неї важкий, але ми не сумніваємося, що переможемо. У чому наша перевага над ворогом? Ми розумніші на одну книгу. Це підручник з історії України. Ми б не знали горя, якби всі наші вороги вміли читати й робити правильні висновки.
24 лютого Росія почала наступ. Наступ на ті самі граблі. На них наступає нога кожного окупанта, який приходить на нашу землю. Ми пережили різні війни. Але всі мали один фінал.
Нашу землю засівали кулі й снаряди, але жоден ворог не зміг пустити тут коріння. Нашими полями їздили ворожі колісниці й танки, але це нікому не приносило плодів. У нашому небі літали ворожі стріли й ракети, але нікому не дано затьмарити нашу блакить.
Немає кайданів, які зможуть скувати наш вільний дух. Немає окупанта, який зможе прижитися на нашій вільній землі. Немає загарбника, який зможе панувати над нашим вільним народом. Рано чи пізно ми перемагаємо. Хоч орда, хоч нацизм, хоч суміш першого й другого, якою є нинішній ворог, – ми перемагаємо, бо це наша земля.
Бо хтось воює за батюшку царя, фюрера, партію й вождя, а ми – за Батьківщину. Ми ніколи не воювали проти когось. Ми завжди воюємо за себе. За свою свободу. За свою незалежність. Щоб перемога наших предків була недаремною. Вони билися за свободу для нас і перемогли. Ми б'ємося за свою свободу, за свободу для своїх дітей, а отже, переможемо. Ми ніколи не забудемо те, що зробили наші предки у Другій світовій війні. Де загинуло понад вісім мільйонів українців. І додому не повернувся кожен п'ятий українець. А загалом війна забрала щонайменше 50 мільйонів людських життів. Ми не кажемо "можем повторить". Бо хотіти повторити 2194 дні війни може тільки божевільний. Той, хто вже повторює сьогодні жахливі злочини гітлерівського режиму, наслідує нацистську філософію, копіює все, що робили вони. Він приречений. Бо був проклятий мільйонами предків, коли почав наслідувати їхнього вбивцю. А тому втратить усе.
І зовсім скоро в Україні буде два Дні Перемоги. А в когось не залишиться жодного.
Перемогли тоді. Переможемо й зараз!
І Хрещатик побачить парад перемоги – перемоги України!
З Днем перемоги над нацизмом! 
Слава Україні! 

Великий народе великої України! 

24 серпня 2021 року всією країною ми відзначали 30-річчя нашої незалежності! Хрещатиком ішли наші військові, наші захисники, наша техніка, у небі летіла наша "Мрія"!

 


Погода

Погода в Ковелі

Погода в Ковелі

13/05/2022 0

Погода в Ковелі  
12 – 18 травня

Погода в Ковелі  12 – 18 травня

В ніч на суботу. Мінлива хмарність. Температура: 19оС. Вітер південно-західний слабкий.

Магнітні  бурі  у  травні

Сильні магнітні бурі очікуються...


Повідомлення в номер

Валерій Черняков: “У мене – одна мета: працювати задля Перемоги!”

Валерій Черняков: “У мене – одна мета: працювати задля Перемоги!”

Валерій Черняков: “У мене – одна мета: працювати задля Перемоги!”

Голова фракції ВО Свобода" Валерій Черняков у 2020 році вперше став депутатом Ковельської міської ради. Хоча досвід депутатської діяльності він має, адже на парламентських виборах 2012 року пройшов у Верховну Раду за списком ВО "Свобода". Після повномасштабного вторгнення росії на територію України Валерій Черняков став до лав місцевої територіальної оборони та займається волонтерською допомогою підрозділам ЗСУ.
Які завдання тероборона Ковельщини виконує сьогодні та як працює в нинішніх умовах міська рада, про це – у розмові з депутатом.
l
– 24 лютого. Війна. Валерію Вікторовичу, в теробороні Ви з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Як для Вас все починалося? 
–Було десь двадцять хвилин по п'ятій ранку. Прокинувся від дзвінка мобільного. Мене розбудили товариші з Полтави. "Ти що, спиш? Вставай! У нас вже Миргород бомблять", – почув у слухавці й відразу схопився, ввімкнув телевізор. Потому зателефонував до старшого сина: він саме перебував на службі під Сєвєродонецьком. Сказав мені: "Поки обстрілюють. Не можу говорити…".  Ось так почалася для мене війна.
Щойно стали формувати тероборону на базі ЗСУ, ми з друзями-однодумцями написали заяви на вступ до її лав. Усіх, звісно, не взяли. Тому одні мої однопартійці-"свободівці" вступили до Збройних Сил добровольцями і зараз воюють в Сєвєродонецьку та Лисичанську. Інші, хто не був призваний, пішли в громадське територіальне формування, один з підрозділів якого сьогодні я очолюю й де більшість бійців – члени Ковельського "свободівського" товариства.
– З перших днів війни до територіальної оборони Ковельщини записалося чимало людей – різного віку, статку, соціального статусу та професій. Це люди із різним військовим досвідом, багато хто – взагалі без нього. Як відбувається підготовка бійців?
– Українці, які від початку широкомасштабного вторгнення виявили бажання захищати країну, мали два офіційні варіанти, як стати корисними для оборони держави. Варіант перший – Сили територіальної оборони Збройних Сил України. Це люди, які підписали контракт та стали повноцінними військовослужбовцями. Багато з них нині виконують бойові завдання у різних регіонах країни. 
Варіант другий – добровольчі формування територіальних громад. Члени цих формувань так само підписують контракт, але вони можуть його розірвати тоді, коли вважатимуть за потрібне, бо мають вести свій бізнес або повертатися на робочі місця, щоб годувати родини. 
Безпечне поводження зі зброєю, підготовка до ведення вогню, стрільба з різних положень, проходження мінних полів та розтяжок, тренування з надання невідкладної допомоги на заняттях з тактичної медицини – частина того, чому навчаються наші бійці у вільний від чергування час. І це дуже важливо, адже дехто з них навіть не служив у армії. У нас така політика, що далеко не всіх чоловіків призивають на військову строкову службу. А зараз війна почалася, й бгато хто не знає, як автомат у руках тримати. Тому, на мою думку, було б непогано, якби кожен чоловік у нас хоча б рік відслужив. Тоді всі були б готові до збройного опору.
– Як командир батальйону, розкажіть, в якому стані зараз добровольче формування Ковельського краю.
– Місцева самооборона не фінансується. Люди зі зброєю на блокпостах з доброї волі стоять на захисті свого населеного пункту. Вони це роблять, не отримуючи зарплати чи будь-якого забезпечення від держави. Вони - справжні патріоти, які мають сміливість і бажання захистити свою землю, свій дім і свою родину. Обмундировуються за власний кошт, частенько із власною зброєю. Однак місто захищене, а наші тероборонівці у разі потреби готові йти вперед.      
– Як ковельська громада "влилася" в цей процес?
– Волонтерами стали звичайні люди, наші земляки. Вони зараз ні про кого не забувають. Але ми стараємося не звертатися до волонтерів, адже розуміємо, що їхня допомога, в першу чергу, потрібна на передовій. Ми всі живемо в місті, селі, у своїх сім'ях. Все, що треба, в побутовому плані, у нас є. Тому самі намагаємося збирати необхідне і відправляти на фронт. От і зараз плануємо поїздку до бійців добровольчого батальйону "Карпатська Січ", які сьогодні беруть участь в боях під Ізюмом.
– Скажіть, як працює в нинішніх умовах міська рада? Що Вам вдалося виконати за період роботи цієї каденції? Чи є таке завдання, яке Ви ставили собі як депутат понад усе?
– Зараз, зважаючи на ситуацію в країні й на обов'язкі, покладені на мене, трохи "відволікся" від депутатської роботи. Міська рада сьогодні виконує свої функції відповідно до законодавства. Періодично до міського бюджету вносяться зміни, необхідні для перерозподілу бюджетних призначень, зокрема, й на потреби тероборони, приймаються інші важливі для нашої громади рішення.
З приводу моєї депутатської діяльності, то планувати можна багато, але не завжди все вдається реалізувати. Для цього щонайменше потрібно мати більшість у міській раді. Але, вважаю, фракція ВО "Свобода", яку я очолюю, маючи в активі лише трьох депутатів, має вагомий вплив. Так, на останній сесії міськради ми ініціювали питання щодо перейменування вулиць нашого міста, які пов'язані з країною-агресором росією та її союзником білоруссю.
Однак хотілося б, щоб міська рада була, як-то кажуть, більш передбачливою. Наприклад, окремі депутати на січневій сесії закликали не панікувати і не сприймати можливість вторгнення росії всерйоз. Я, звісно, був би радий, щоб війни не було, і їхні сподівання справдилися. Але тоді виглядало інакше: двохсоттисячне військо під кордоном – це величезні кошти, і так просто вони б не витрачалися. 
Тоді підготував звернення стосовно готовності міської ради до прийому переселенців, які у випадку агресії можуть приїхати у Ковель. Але на той момент зі всією серйозністю моє звернення не сприйняли: переписали його по-своєму. А вже через місяць сталося те, що сталося…
– Ви є членом депутатської комісії з питань планування, бюджету і фінансів. Як працює Ваша комісія?
– Комісія у звичному режимі розглядає поточні питання з життя міста, її засідання зазвичай прив'язані до сесій міської ради. Основне завдання бюджетної комісії – слідкувати за законністю розподілу бюджетних коштів, уважно вивчити документи, розібратися в ситуації та прийняти правильне рішення.
– З чим до Вас ідуть люди найчастіше? Як Ви комунікуєте з виборцями?
– Громадська приймальня депутатської фракції ВО "Свобода" знаходиться в Ковельському будинку вчителя по вулиці Незалежності, 94.Однак, відверто кажучи, останніх півроку не проводжу прийому громадян. Віддати належне в цьому плані варто моїм колегам по фракції Вадиму Ткачуку та Ірині Луцик, котрі впритул займаються проблемами виборців. Однак всі звернення, що люди надсилають, обов'язково розглядаю і реагую на них. Сьогодні, як, власне, і до війни, заради допомоги нашим бійцям щомісяця їжджу на Схід України, а це займає багато часу.
– Ви були депутатом Верховної Ради України VII скликання. Що таке робота нардепа в сесійній залі парламенту, а що – робота депутата місцевої ради?
– Робота у Верховній Раді є дуже непростою, особливо, якщо немає попереднього досвіду депутатської діяльності. У парламент я потрапив у непростий час. Це були 2012 - 2013 роки, коли у Верховній Раді постійно стикалися з "регіоналами" та комуністами. Ми бачили, як ними дерибаниться бюджет. Як от у випадку, коли вони голосуванням виділяли мільярди гривень ніби на зарплату шахтарям, а насправді все йшло у кишені їхнім олігархам. 
Звичайно, ми намагалися блокувати такі голосування, але не завжди це вдавалося. Оці їхні постійні "торги" за голоси: голосували за те чи інше питання, коли їм хтось заплатить. Ситуація змінилася після перемоги Революції Гідності, хоча вже в березні 2014 року я склав депутатський мандат. 
Звісно, тепер у міській раді з відповідним досвідом роботи набагато простіше працювати. І не лише у депутатському досвіді справа: тут немає таких "підкилимних" ігор, все прозоро і відкрито. 
– В яких напрямках плануєте працювати як депутат надалі? Які проєкти будете відстоювати?
– До закінчення війни важко щось планувати. Сьогодні у мене одна ціль – працювати на Перемогу, і щоб це сталося якомога швидше.
Вікторія ЗІНЧУК.   

Голова фракції ВО Свобода" Валерій Черняков у 2020 році вперше став депутатом Ковельської міської ради. Хоча досвід депутатської діяльності він має, адже на парламентських виборах 2012 року пройшов у Верховну Раду за списком ВО "Свобода". Після повномасштабного вторгнення росії на територію України Валерій Черняков став до лав місцевої територіальної оборони та займається волонтерською допомогою підрозділам ЗСУ. Які завдання тероборона Ковельщини виконує сьогодні та як працює в нинішніх умовах міська рада, про це – у розмові з депутатом.

Вікторія ЗІНЧУК.   


Повідомлення в номер

Тернистий шлях до української Весни

Тернистий шлях до української Весни

Тернистий шлях до української Весни

В одній із розмов почув таке: "Світом править сатана. У нього все розписано: одних людей робить залежними від алкоголю, інших – від наркотиків, третіх спонукає до насильства та злодійства" тощо.
Мимоволі постає запитання: до якого виду сатанинських гріхів і спокус схильний красномовний шановний опонент і критик Бога?
Звичайно, відповіді ви не отримаєте. І гірко, і прикро. Бо постає й таке запитання: "А що зробив ти, щоб гріха на Землі стало менше? Чому так легко Господня мораль віддається на поталу сатані?". Відповідь проста: тому, що в такий спосіб можна легко виправдати свою блюзнірську бездуховність і свої хибні кроки.
Чи не від цієї рабської безликої психології ми переживаємо сьогодні братовбивчу війну росії в Україні?
Відомо, що будь-яка цивілізація без духовного наповнення, без Божественної любові, без суспільної моралі та сумління знаходиться під владою диявола.
Зважаючи на вищесказане, на мою суб'єктивну думку, сьогоднішня війна точиться не тільки між росією та Україною, а й поміж сатаною і Богом, добром і злом, темрявою і світлом. Фашистський режим, під прапором "руського міра" із стратегічними планами світового панування насильно намагається заповнити слабкі ніші, – ті, де немає віри в Бога. 
Таким слабким місцем путін вважав Україну. Він не збагнув, що українці за останні роки стали сильними і квітів для сатанинської орди не вирощували й дарувати їх не збираються. 
Незважаючи на це, путінська бездуховна, мародерська орда, спрагла за людською кров'ю, насичена злом, посунула надпотужною армадою на нашу землю, де наштовхнулася на опір. Там, де були сили не рівні і де населення опинилось під окупацією, рашисти розпочали чинити злочини та підкорювати неслухняних українців методами жорстокого насилля. Тих, хто не корився, – публічно розстрілювали.
Для російських прихвоснів ця практика звична з часів оприччини Івана Грозного, підкорення вільнолюбних народів Кавказу у ХІХ-ХХ століттях. Не оминуло  геноцидне насилля і наших сусідів-поляків. Відчуваючи безкарність, цей повномасштабний сучасний геноцид за наказом антихриста путіна був запроваджений на Півночі, Сході, Півдні і в центрі України.
В цьому сенсі слід відзначити як позитив визнання народними депутатами України агресії московії як геноциду нашого народу.
Ми зобов'язані донести інформацію про ці звірства, про зґвалтування жінок, насилля над дітьми, мародерства, вчинені московитами, до всіх народів світу. 
Світ поступово прозріває, розуміючи, що на поріг кожної держави ступила загроза Третьої світової війни, і повільно, але впевнено повертається обличчям до стражденної України. 
Ця повільність та нерозуміння, що Україна відкуплює гріхи всього світу, розбурхує злу кров агресора і дозволяє рашистам далі й далі нищити наше мирне, ні в чому не винне населення і навіть дітей. Немало країн дотримується примиренської позиції. Ця позиція – результат брехливої рашистської пропаганди адже, як казав Геббельс, чим більша брехня, тим більше їй вірять.
При цьому більшість московитів вірять у те, що українці самі розв'язали війну проти них, а раз так, то закликають свого диктатора до подальшого розгортання війни. Навіть Святійший Отець папа Франциск, закликаючи до миру і висловлюючи співчуття українцям, вирішив у Великодню Хресну ходу внести елемент примирення. На ХІІІ станції Дороги страждань Ісуса Христа (зняття з хреста тіла Ісуса), хрест несли росіянка та українка, що викликало неабияке занепокоєння в душах українців. 
І справедливо, адже до цієї війни заклики Христа "Любити ворогів своїх" і "Мир вам", аж ніяк не в'яжеться. Ми забуваємо, що Господь не закликав народи любити сатану. Навпаки, Ісус Христос, коли сатана спокусами випробовував Його, різко поставив на місце: "Відійди, сатано" (Мт.4-10). І тоді диявол відійшов. Тож маємо розуміти: народи світу мають одностайно стати на бік правди, світла та демократії і силою духу та зброї сказати рашистській орді: "Відійди, сатано!" від України.
Я не маю права засуджувати цей крок примирення Ватикану. Це – послання до здорової та поміркованої частини російського суспільства. На жаль, вона невелика, і войовничу орду не зупинить, і не перетворить путіна на доброго пастиря. Але в історії народів Бог звершував  ще й не такі милосердні й доброчинні дива. Є надія – є життя!
Україна вкотре проходить очищення. Очищення від кирило-московського православ'я, від колабораціонізму, від сприйняття вікової меншовартості. Приходить прозріння, своєрідне Чистилище, що свобода та Незалежність здобуваються кров'ю.
О, скільки ще підводного каміння і підступних рифів чекає нас на шляху до квітучої української Весни! А щоб вона прийшла, мусимо вигризати волю, силою духу відтискати завісу темряви від світла. Мусимо боротися, клято працювати і перемагати.
І тоді, пройшовши через терни страждань і боротьби, зможемо сказати: "Все у нас добре".
А допоки Весна України заквітчана тривогою. Про це – мій вірш.
Бентежиться в передчуттях Весна,
І я увесь – в тумані хмурості.
Із гаю лине пісня дзвінка, голосна,
А доля, немов мати, журиться.
Бо ж воїн знову йде у бій
За рід, за землю, за свободу.
Іде, щоб двоголовий змій
Не витоптав душі з народу.
І Богородиця благословить бійця,
І рідна мати, і дружина, й наречена.
Гей. Весно, сплітай 
всепереможного вінця,
Для України ж це – війна священна.
Встають у стрій нескорені вкраїнці,
Палає Схід, немов би пекло долі.
Та є ще порох, і духу у серцях 
по вінця:
Звеселим Україну, не опустим
 прапор волі!
Гряде! Гряде українська Весна,
Я з нею  оживаю, немов би в юності.
Я вірю й знаю: скоро скінчиться
 війна,
Настане мирний день, наші 
мрії збудуться.
Анатолій Семенюк.
Р.S. Цей матеріал був написаний перед Великоднем. А на світле свято  Воскресіння Христового безбожна російська армія ракетами розстрілювала наші міста. Це підтвердження вищесказаного. Але Христос Воскрес – Воскресне Україна!

В одній із розмов почув таке: "Світом править сатана. У нього все розписано: одних людей робить залежними від алкоголю, інших – від наркотиків, третіх спонукає до насильства та злодійства" тощо.

Анатолій Семенюк.

 


З неопублікованого

Важливо!

26/04/2022 / / 0

Шановні користувачі інтернет-сайту газети «Вісті Ковельщини»!

Для того, щоб на сайті переглянути УСІ НОВИНИ чергового випуску газети, які для Вас підготувала команда нашого видання, вгорі праворуч на «Головній» сторінці сайту перейдіть за гіперпосиланням (або номера газети (наприклад Четвер, 21-28 квітня 2022 року №16-17 (12814-12815) або архіву новин "Весь архів випусків").