Повідомлення в номер

Вітаємо з Днем працівника торгівлі

Вітаємо з Днем працівника торгівлі

28/07/2016 0

Вітаємо з Днем працівника торгівлі

Торговельна справа – одна з найдревніших в історії людства. З давніх часів її величність Торгівля стала сполучною ланкою у взаємодії різних країн і куточків всього світу, яка допомагає здійснювати не тільки купівлю-продаж товарів, але, перш за все, є засобом спілкування людей один з одним.
Наполегливість, майстерність, професіоналізм кожного працівника торгівлі – від продавця, менеджера до генерального директора – є невід'ємною складовою успішного розвитку не тільки приватного бізнесу, але й держави в цілому.
3 нагоди професійного свята прийміть найщиріші вітання усі, хто причетний до торговельних відносин: від виробників і тих людей, хто стоїть за прилавком, до покупців, бо саме ми, всі разом, створюємо необхідний ринок попиту та пропозицій.
У цей святковий день дозвольте Вам побажати впевненості у кращому майбутньому, здоров'я і життєвої наснаги, благополуччя і достатку, родинного тепла і щирих посмішок. 
Партнерам бажаємо подальшого розвитку Вашого бізнесу, стабільності, вдячних покупців. Нехай досягнення Вас окрилюють, невдачі змінюють нові перемоги, всі угоди будуть мегаприбутковими, а клієнти завжди в гарному настрої! Хай людська повага й пошана щодня супроводжують Вас у професійній діяльності. 
Щастя Вам і Вашим родинам і, найголовніше – мирного неба над головою!
З найкращими побажаннями – 
група компаній «Юкон».
НА ЗНІМКУ: працівники компанії “Юкон” Людмила МАТВІЙЧУК, Михайло ЗІНЧУК, Олена СТОЛЯРЧУК, Людмила ВЕГЕРИЧ, Вікторія Шевчук, Анатолій Ковальчук, Сергій Вдов’як, Наталія Вдов’як.
Фото Ольги СТЕБЛЕВЕЦЬ.

Торговельна справа – одна з найдревніших в історії людства. З давніх часів її величність Торгівля стала сполучною ланкою у взаємодії різних країн і куточків всього світу, яка допомагає здійснювати не тільки купівлю-продаж товарів, але, перш за все, є засобом спілкування людей один з одним. Наполегливість, майстерність, професіоналізм кожного працівника торгівлі – від продавця, менеджера до генерального директора – є невід'ємною складовою успішного розвитку не тільки приватного бізнесу, але й держави в цілому.

 


Повідомлення в номер

Протистояння: як це було

Протистояння: як це було

28/07/2016 0

 Протистояння:  як  це  було?

Нове загострення польсько-українських стосунків, викликане різними оцінками протистояння у 1942-1943 р.р., пробуджує у душах людей неспокій і тривогу. Коли в Україні точиться братовбивча війна на Сході, ортодоксальні політики за Бугом підіймають на щит питання "геноциду" поляків. 
Так, парламентарі сусідньої країни офіційно встановили 11 липня “Національним днем пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами щодо громадян Другої Речі Посполитої”. За резолюцію проголосували 442 депутати, 10 – утрималися.
Напрошується суб'єктивна думка: чи не провокує цю ворожнечу хтось із войовничих імперських кабінетів у Москві? З історії знаємо, як Сталін і Гітлер ділили Польщу і чим це закінчилося. Сьогодні російські імперіалісти сплять і бачать незалежну Україну "своєю". З іншого боку, шовіністично налаштовані польські політики мріють про відновлення Речі Посполитої, де Ковель і Волинь будуть у їхньому складі.
Українці ж хочуть миру!
Але, попри все, уроків історії забувати не можна, і слова правди мають знімати штучно створену напругу і проростати взаєморозумінням. Простий люд  помсти не бажає, однак  повинен знати, як це було.
l
У своїх писемних особистих архівах я натрапив на розповіді бабці Маньки (на жаль, уже покійної). Її розповіді – це світло і тіні трагічного протистояння в розумінні простої української селянки.
– Ти ж не знаєш своєї історії, – дорікнула якось мені бабця Манька. – Хата ваша стояла в селі на малому кутку між Галієм і Чорним Іваном. Потім її розібрали і перевезли на хутір в урочище "Збище". Там – земля твоїх предків. Хутірська хата була гарна, як лялька – бляхою зеленою покрита, вікна різьблені і сад яблуневий пишний. Ту хату спалили поляки у 1943 році, як і церкву Петра і Павла, що на кладовищі стояла.
– А за що поляки з нас познущалися? Ворогували між собою чи сварилися? – запитую.
– Та ні. Навпаки, до війни мирно уживалися і допомагали один одному. Було, в село поляк Кац приїхав – бідний, босий і голий. То йому кузню допомогли облаштувати. Корови їхні на нашому пасовиську паслися. І він відповідав добром. З бідного навіть плати не брав. Старався. Як облаштує воза, то всі задивлялися. Помічником у нього була дружина. Та пані брала молота і кувала вправно розпечене залізо. Працювали  багато і швидко розжилися. Землі прикупили на "Марасінах" біля Ружина. Людяні були і доброзичливі.
Коли стали воювати поляки з українцями, то вони нас попереджали про біду, тим і спасали. Та поляки, як  і всі, – не однакові. Один такий войовничий довгий, як глист, і худий, погрожував: "Всіх поб'ємо. Око за око. Лоб за лоб". Таких боялися.
– А стріляти один в одного з якої причини розпочали?
– А хто його знає? Кажуть, наші в Ружині закрили поляка у підвалі, де той помер. Так і розгорілося полум'я ненависті і помсти.
З колонії "Троскоти" люті  осадники польські прийшли і клевечан Василя й Петра спіймали, підвели до клуні й вистрелили в потилиці. Кулі розривні були, то аж мізки на стіну полетіли. Страшно!
– А жінок теж вбивали?
– А то ти не знаєш? Вашу бабцю Любку поляк, сусід з "Троскіт" Адолєк Лєсніцький, стріляв під вухо. Все потрощив. Як лишилася жива, знає хіба що Бог. Її в Довгоноси відвезли, і якось виходили. Ваша бабця казала: "Адолєку, невже ти у мене будеш стріляти? Ми ж сусіди, жили  з вами добре". Але той тільки вилаявся і вистрелив. Помста засліпила розум. Люди ховалися, де могли.
– А ви як залишилися живі?
– В Адама нашого кінь був. То ми швиденько запрягли, сіли на віз і до Старих Кошар втекли. Туди поляки не потикалися, бо там самооборона повстанців стояла, а в Миляновичах штаб їхній був. Так вийшло, що наше село було не захищене, то й постраждали невинні.
А за п'ять верстов від Милянович у селі Торговищах партизани хазяйнували. Вони вночі напали на село з усіх боків. Ішли до центру, а повстанці відійшли. То партизани зброю у місцевих позабирали і пішли. А ми, налякані, з Кошар поїхали на хутір до знайомих, що біля Торговищ. Нас шість душ голодних. А господарі теж не ситі. Не встигли поселитись, як раптом партизани йдуть. Хліб і самогонку в снопи заховали.
Один шістнадцятилітній молодик з автоматом до нас: "Свиню давай, а то постріляю всіх".
Ми в плач. Командира просимо. А той в шкіряній куртці, із червоною стрічкою на шапці, з пістолетом таки вислухав нас. І наказав: "Отстань от них. Видишь, последнее отбираем, что с этих женщин возьмешь? Поехали".
А їм що? Не взяли у нас – відберуть в інших. Це ж війна. Так було: приходять червоні – беруть, за ними повстанці – теж давай.
Через деякий час, коли все більш-менш стихло, до села повернулися, а у нашій хаті снаряд на печі, як підсвинок, лежить. Не розірвався. Наступ на Ковель розпочався. Тоді людей було побито багато, і в Турії скільки втопилося. Стріляють. Вимушені були втікати. Опинилися в Теремному за Луцьком. Ой, які ж то добрі люди приютили нас! Там і тебе, малого доглядали, і молочком парним поїли. Шкода, прізвища забулися. Все одно подяка їм. Може, через Бога передасться.
Повернулися назад – війна пішла, а жити немає де. Поселились в бункерах у лісі. Потім з хліва, що лишився, хату зліпили. А страху набачилися! На полях вбиті, як  снопи, лежали. Наказали трупи звозити. То ми на вози тіла, як дрова, клали. Окремих, які почали розкладатися, вилками вантажили. Всіх у братську могилу штабелювали. Та  могила була біля клубу. Пізніше останки (а там і німці, і росіяни, і поляки) перезахоронили в Турійську.
l
Спогади стікають у одну ріку пізнання. Свідчить краєзнавець і дослідник історії села Арсен Матвіюк: "Влітку 1943 року під час жнив на полі був убитий Василь Давидюк - староста села Клевецька (ймовірно, поляками).
Перед Покровою 1943 року група вояків УПА підійшла зі сторони урочища "Горбаха" до польської колонії "Троскоти" і почала стріляти по польських хатах. Було вбито А. Мусялка. Через декілька днів поляки  напали на село і почали вбивати, кого тільки бачили.
Під час набігів поляки убили: Федоруків – Миколу, Олександра, Мартошку, Василя; Галіїв – Степаниду, Панікарку; Давидюків – Олександра, Гапку, Анну; Баран Олександру; Юхимуків – Тита та Євтуха; Клімука Кіндрата. (Арсен Матвіюк. "Клевецьк – моє село").
Свідчення з близьких душі місць моторошні і лещатами стискають серце. Але це – тільки краплина в морі жорстокості. 
В Ковельському районі під час тих трагічних подій було вбито
українців:
– поляками з пляцувок – 346 осіб;
– поляками-шуцманами – 43;
– гітлерівцями – 265;
– упівцями за зраду – 13;
– червоними партизанами – 19.
Поляків:
– упівцями і кущовими загонами самооборони – 265;
– гітлерівцями – 18;
– червоними партизанами – 7.
Загалом, за даними Івана Пущука, наведеними в книзі "Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938-1944 р.р. Ковельський район", на території Волині загинуло: українців – 8724 чол., поляків – 6484 осіб.
Звичайно, ці цифри  не співпадають із польськими даними, особливо з тими, які наведені у працях відомих українофобів  Семашків. Але вони побудовані на свідченнях очевидців.
…Ляскають голосним посвистом, мов кулі, слова зверхності і помсти, брязкають затвори автоматів. ХХІ століття шукає нової війни. Господи, зглянься, і примири грішні душі поляків, українців, німців і росіян! Наверни до покаяння і всепрощення!
Анатолій СЕМЕНЮК,
голова міськрайорганізації Національної
спілки краєзнавців України.

Нове загострення польсько-українських стосунків, викликане різними оцінками протистояння у 1942-1943 р.р., пробуджує у душах людей неспокій і тривогу. Коли в Україні точиться братовбивча війна на Сході, ортодоксальні політики за Бугом підіймають на щит питання "геноциду" поляків.

У своїх писемних особистих архівах я натрапив на розповіді бабці Маньки (на жаль, уже покійної). Її розповіді – це світло і тіні трагічного протистояння в розумінні простої української селянки.

Анатолій СЕМЕНЮК.


Повідомлення в номер

Про що свідчать факти

Про що свідчать факти

28/07/2016 0

Про  що  свідчать  факти

Тема протистояння на Волині 1943-1944 років, попри значні зусилля попередньої влади України та Польщі у питаннях примирення, залишається однією з найбільш чутливих та дискусійних в історії двосторонніх стосунків. Значна частина небайдужих до цієї теми громадян, неурядових організацій по обидва боки кордону залишається при своїй оцінці причин та перебігу тих подій.
У польській історіографії волинські події досить часто трактують лише як антипольську акцію Української повстанської армії, в українській – наголошують на мотивах, що спонукали УПА до проведення такої акції, а також приділяють значну увагу "діям у відповідь", у тому числі й проти цивільного українського населення, загонів Армії Крайової (АК). А про що свідчать факти?
На момент початку Другої світової війни й нападу гітлерівської Німеччини на Польщу українське населення перебувало в пригнобленому стані. Шовіністична політика міжвоєнної Другої Речі Посполитої була спрямована на культурну, соціальну, економічну та релігійну дискримінацію українців і  нагадувала апартеїд у Південній Африці. Тому під час німецько-польської війни українці не виявляли великої лояльності до Польської держави.
Попри те, що в лавах Війська Польського проти нацистів сумлінно воювало близько 120 тис. мобілізованих українських солдатів, Західну Україну охопили повстанські виступи, організовані ОУН. Майже 8 тис. членів ОУН за підтримки тисяч селян-симпатиків взяли участь у виступах у 183 населених пунктах. Тоді вперше в Другій світовій війні було проведено каральні акції проти українських сіл польськими військовими.
Після того, як Німеччина окупувала Україну, нацистська адміністрація проводила політику "поділяй і пануй". На жаль, це їй дуже часто вдавалося. У кожній окупаційній зоні загарбники по-своєму ставилися до різних етносів, які населяли ті землі. Так, на Волині, яка увійшла до складу райхскомісаріату "Україна", німці протегували полякам. Усе це лише сприяло взаємним підозрам і звинуваченням у "зраді" та "праці на ворогів".
Конфлікт почав набирати обертів на теренах Надсяння й Підляшшя (Генеральне губернаторство) восени 1942 року. У листопаді 1942 – лютому 1943 років нацисти виселили поляків із низки сіл, заселивши на їхні місця українців. Загони Армії Крайової розцінили це як "співпрацю українців з німцями проти поляків" і в березні 1943 року розпочали акції помсти, які вилилися масовим убивством українців.
Внаслідок кривавих розправ тисячі українців змушені були рятуватися втечею на Волинь. Так відомості про знищення поляками українців дісталися до райхскомісаріату "Україна".
Керівник місцевої окупаційної адміністрації Еріх Кох був відомий своєю українофобією і здійснював надзвичайно жорстоку окупаційну політику. "Нам треба домогтися, щоб поляк при зустрічі з українцем хотів його вбити, і щоб українець, побачивши поляка теж горів бажанням його вбити", – так висловив формулу своєї політики райхскомісар.
У райхскомісаріаті "Україна" на Волині чимало поляків служило в окупаційній адміністрації. Поряд із цим нацисти перекинули з Генерального губернаторства близько 6 тис. бійців поліцейських батальйонів, укомплектованих поляками. Саме на Волині навесні 1943 року відбулася ескалація міжетнічного конфлікту. 
Польська поліція брала участь у німецьких каральних акціях проти українців (наприклад село Дермань, 30 травня 1943 року), польське підпілля АК готувало плани відновлення довоєнної польської влади в Західній Україні, а щойно створена Українська повстанська армія розпочала антинацистське повстання. Роз'ятрені чутками про антиукраїнські погроми на Холмщині й Підляшші, українські повстанці ліквідовували найактивніших колабораціоністів з числа поляків. Часто при цьому страждали їхні родини.
У квітні–травні 1943 року поляки стали створювати укріплені "самооборонні" бази (Пшебраже, Малинське, Верба, Купичів, Порицьк тощо), яким постачали зброю і матеріально підтримували німці. Ці загони (наприклад Людвіка Малиновського) дуже часто займалися не самообороною, а нападами на довколишні українські села. Крім того, частина польської меншини співпрацювала з радянськими партизанами, проти яких УПА також вела боротьбу.
Провід ОУН декілька разів ініціював перемовини з польським підпіллям про припинення боротьби, але кожного разу на заваді ставало небажання поляків зректися українських земель.
Багато українських істориків вважають, що значною мірою саме така позиція поляків, а не радикальний націоналізм ОУН(б) та керованої нею УПА, стала головною причиною проведення повстанцями збройних акцій проти польських колоній та сіл у 1943-1944 роках. Адже етнічні чистки поляків раніше не планувалися оунівцями, а стали прямим наслідком розвитку подій уже під час німецько-радянської війни. 
Таке припущення підтверджує, зокрема, відсутність фактів масового знищення поляків у Кам'янець-Подільській, Вінницькій, Житомирській областях, де у 1943-1944 роках загони УПА були доволі активними. Однак, як стверджується, у цьому регіоні поляки не становили загрози державницьким прагненням українців, оскільки не претендували на включення зазначених земель до складу повоєнної Польщі.
Поступово акції українських повстанців на Волині поширилися на польських селян, причому як на колоністів міжвоєнного періоду, так і на давніше польське населення. Із лютого 1943 року антипольські акції охопили східні повіти Волині (за тогочасним адміністративно-теріторіальним поділом) – Сарненський, Костопільський, Рівненський та Здолбунівський. В червні вбивства поляків поширилися на Дубнівський, Кременецький та Луцький повіти, в липні – на Горохівський, Володимир-Волинський та Ковельський, а наприкінці серпня – на останній волинський повіт – Любомльський.
11-13 липня 1943 року відбувся генеральний виступ проти місцевих поляків. Загони УПА майже одночасно атакували понад 100 польських поселень.
Після цього командування АК Волинського обшару (округу), щоб протидіяти загонам УПА, направило офіцерів і рядових бійців кадрового складу АК організовувати в польських поселеннях бази самооборони.
Переважна більшість осередків польського опору не витримали натиску загонів УПА й були знищені. Вистояти у боях проти українських збройних формувань вдалося тим польським базам самооборони, які були чисельними (по кілька тисяч осіб) та отримали солідну матеріальну підтримку з боку командування АК у вигляді зброї, амуніції й добре вишколених військових, а також тим, яким допомагали радянські партизани (переважно у лісистих східних та північних районах Волині).
Від середини літа й особливо восени 1943 року польські бази самооборони організовували напади на осередки й боївки УПА, а також походи на українські села задля поповнення свого продовольчого забезпечення. Зрозуміло, що від подібних дій страждало українське цивільне населення.
З початку 1944 року польсько-український конфлікт поширюється спершу у прикордонні з Волинню райони Галичини, а згодом і далі на південь. З наближенням німецько-радянського фронту підпілля АК активно готувалося до повстання з метою відновлення контролю над українськими землями, що входили до складу Польщі до війни (акція "Буря"). 
Це суперечило планам командування УПА, тому взаємна боротьба продовжилася з новою силою. Припинив польсько-українське протистояння в Західній Україні лише прихід радянських військ. Однак конфлікт продовжувався на т.зв. Закерзонні – Холмщині, Підляшші, Надсянні, Лемківщині, українських етнічних землях у складі соціалістичної Польщі. За домовленостями між Польщею і УРСР з вересня 1944 року відбувався обмін населенням. Поляків із Західної України переселяли в Польщу, а українців із Польщі – в Україну. Щоб прискорити репатріацію українців, які робили це неохоче, з кінця 1945 року польський комуністичний уряд вдався до примусової депортації із застосуванням війська. Тепер загони УПА стали в обороні українських сіл від виселення.
28 квітня – 28 липня 1947 року польська комуністична влада провела операцію "Вісла". Було виселено вглиб Польщі понад 140 тис. українців, які ще залишалися на своїх корінних землях. Оскільки тепер українська територія Закерзоння була знелюднена, то подальша боротьба УПА втрачала сенс. 
Акція "Вісла" поставила крапку в українсько-польському збройному протистоянні 1942–1947 роках. Крім депортованих в ході акції "Вісла", у 1945-1947 років польські комуністи примусово переселили в УРСР півмільйона українців, ще 10-12 тис. цивільних загинуло. У боях із польськими військами і їхніми чехословацькими союзниками полягло 2-3 тис. українських повстанців і членів ОУН.
За матеріалами 
офіційних джерел підготував 
Ярема Гоян.

Тема протистояння на Волині 1943-1944 років, попри значні зусилля попередньої влади України та Польщі у питаннях примирення, залишається однією з найбільш чутливих та дискусійних в історії двосторонніх стосунків. Значна частина небайдужих до цієї теми громадян, неурядових організацій по обидва боки кордону залишається при своїй оцінці причин та перебігу тих подій.

За матеріалами офіційних джерел підготував 

Ярема Гоян.



Повідомлення в номер

Рецепти на всі смаки

Рецепти на всі смаки

Рецепти   на   всі   смаки

Капуста "по-мексиканськи"
Інгредієнти: 
капуста - 1,5 - 2 кг;
морква - 1,5 - 2 штуки;
часник - 2 головки;
кінза - 1,5 - 2 пучка;
перець гіркий - 1 штука;
цукор-пісок - 0,5 склянки;
соняшникова олія - 0,5 склянки;
оцет 6-9% - 0,5 склянки;
сіль - 1- 1,5 столових ложки;
вода - 750 мл;
лавровий лист - 1 - 2 штуки.
Капусту нарізати великими пластинами. Моркву порізати тонкими кільцями або натерти на крупній тертці. Покласти все в каструлю. Дві головки часнику очистити і порізати кожен зубчик пластинами. Кінзу дрібно нарізати. 
В 750 мл води висипати півсклянки цукру і 1 столову ложку солі, вилити півсклянки соняшникової олії, покласти порізаний гострий перець (разом з кісточками) і два лаврові листки. Поставити на вогонь і прокип'ятити. Киплячий розсіл зняти з вогню і влити в нього півсклянки оцту. Гарячим розсолом залити капусту з морквою і перемішати.
Коли вміст каструлі трохи охолоне, слід висипати туди кінзу з часником і добре перемішати.
Накрийте каструлю марлею. Через 10-12 годин перемішайте, переконайтеся, що вона повністю в розсолі. Через три дні готову капусту розкладіть в зручні ємності і зберігайте в холодильнику.
Овочева ікра
Інгредієнти: 
зелені помідори - 3 кг;
перець болгарський - 500 г;
перець гострий - 50 г;
цибуля ріпчаста - 1 кг;
морква - 1 кг;
часник - 5 головок;
сіль - 3 ст. ложки;
олія соняшникова - 1 стакан. 
Очищені овочі пропускаємо через м'ясорубку і обсмажуємо на рослинному маслі, солимо. Помідори і перець – соковиті овочі, тому тушкуємо всю цю перемелену масу 50-60 хвилин, не закриваючи кришкою, щоб зайва волога випарувалася.
Часник перемелюємо через м'ясорубку і додаємо до ікри разом з обсмаженою цибулею. Тушкуємо ще хвилин 20-25.
Банки стерилізуємо в духовці. Готову гарячу ікру розкладаємо в гарячі банки і закатуємо. Виходить 6 півлітрових баночок. Вкрити банки ковдрою і залишаємо до ранку. 
Зберігати таку овочеву ікру можна як звичайну заготовку – в темному прохолодному місці. Ікра виходить гостренька, підходить до будь-якої страви або на бутерброд. 
Огірки 
по-корейськи
Інгредієнти: 
5 кг огірків; 
1 скл. цукру; 
1 скл. 9% оцту;
1 скл. рослинного масла; 
3 ст.л. солі; 
1 ст.л. чорного меленого перцю; 
2 ст.л. сухої гірчиці;
2 ст.л. товченого часнику. 
Наріжте огірки-переростки поперек кружечками завтовшки 5 мм. Викладіть в миску, додайте всі спеції і дайте настоятися 2 години. Приготуйте маринад з оцту, рослинного масла, цукру, солі та гірчиці, закип'ятіть. Огірки розкладіть по стерилізованих банках, залийте киплячим маринадом і поставте стерилізуватися на 30 хвилин. Закатайте.
Огірки 
в яблучному соці з сосновими гілочками
Інгредієнти на 3-літрову банку: 
1 л свіжовичавленого яблучного соку; 
1 ст.л. солі; 
3 гілочки сосни по 10 см. 
Бланшуйте огірки протягом декількох секунд в киплячій воді. Додайте сіль в яблучний сік і закип'ятіть. Покладіть соснові гілочки на дно банок, покладіть огірки і залийте киплячою заливкою. Залиште на 2-3 хвилини, злийте, закип'ятіть, знову залийте і повторіть ще раз. Закатати, переверніть, закутайте.
Огірки з гострим кетчупом 
Інгредієнти на 4 літрові банки:
1,5 л води; 
100 г 70% оцту; 
1 скл. цукру;
2 ст.л. солі;
250 г гострого кетчупу "Чилі”;
8 зубчиків часнику; 
4 кг корнішонів;
зелень, перець горошком – за смаком.
Щільно вкладіть огірки в банки разом із зеленню, часником, перцем горошком. Розмішайте у воді цукор і сіль, доведіть до кипіння, влийте гострий кетчуп і прокип'ятіть 1 хвилину. Залийте  заливкою огірки, прикрийте кришками і поставте стерилізуватися на 10 хвилин. Витягніть банки з води і налийте в кожну по 25 г оцту. Закатайте, переверніть, вкутайте.
Салат "Літній" 
на зиму
1 кг помідорів, 700 г болгарського перцю, 500 г моркви, 500 г цибулі, 2-3 зубки часнику, 100 г соняшникової олії, 50 мл 9%-го оцту, 5 лаврових листів, 5 горошинок духмяного перцю, 2 ст. ложки цукру, 1 ст. ложка солі.
Із зазначених продуктів вийде 5 півлітрових баночок овочевого салату на зиму.
Всі овочі ретельно помийте. Помідори поріжте часточками. Якщо не любите в салаті помідори зі шкіркою, можете попередньо їх бланшувати 2 хвилини в окропі, а потім зняти шкірку.
Перець – соломкою. Цибулю – півкільцями. Моркву – терти на крупну тертку. Часник поріжте невеликими шматочками.
Овочі з'єднайте у великій каструлі, добре перемішайте, додайте сіль, цукор, оцет і соняшникову олію. Поставте каструлю на невеликий вогонь і прогрійте майже до кипіння овочів. Потім розкладіть в підготовлені стерилізовані банки. Також у кожну банку покладіть спеції: лавровий лист і духмяний перець.
Банки накрийте кришками і стерилізуйте 20 хвилин. Потім закатайте, переверніть, закутайте ковдрою і залиште до повного охолодження.
Гарбузове варення
Інгредієнти: 
гарбуз - 0,5 гарбуза;
лимон - 1 шт.;
цукор в пропорції до нарізаного гарбуза 1/1;
вода - 0,5 ст.
Очищуємо гарбуз від шкірки та подрібнюємо на шматочки-кубики. 
Лимон використовуємо разом з шкіркою, виймаємо тільки насіння, якщо вони є, та ріжемо на дрібні кубики.  
Нарізаний гарбуз і лимон поміщаємо в посудину, в якій будемо варити варення. Засипаємо цукром у пропорції 1/1 (кільки чашок гарбуза подрібненого – стільки ж цукру). Додаємо півсклянки питної води. Як тільки варення закипить, вогонь зменшуємо. Варити 45 хвилин. Періодично помішуємо.
Варення дуже смачне, навіть чимось нагадує за смаком мед. 
Заправка 
для борщу
 Інгредієнти:
1,5 кг буряків;
1 кг болгарського перцю;
1 кг моркви;
1 кг цибулі;
1,5 кг томатів;
1 гострий перець - чилі;
350 мл соняшникової олії;
100 г оцту;
0,5 склянки солі;
0,5 склянки цукру;
 300 г квасолі;
1 л води;
1 ст. л. чорного меленого перцю;
свіжа зелень (кріп, петрушка). 
Починаємо з завчасного замочування квасолі у воді на ніч. Вранці квасолю промиваємо й варимо у воді без солі до напівготовності. Очищаємо цибулю і промиваємо її.
Нарізаємо цибулю невеликими кубиками. У великій сковороді смажимо цибулю на рослинній олії (350 мл олії на всю цибулю). Моркву тремо на крупній тертці. У велику каструлю, миску або казанок закидаємо цибулю і моркву. Буряк натираємо на крупній тертці.
Болгарський перець очищаємо від плодоніжки і серединки, перекручуємо на м'ясорубці з дрібною сіткою. Томати і гострий перець промиваємо, томати нарізаємо на 2-4 частини і теж пропускаємо через м'ясорубку з дрібною сіткою.
Томатне пюре з гострим і болгарським перцем відправляємо в каструлю з овочами. Додаємо наполовину готову квасолю, сіль, цукор, чорний мелений перець і воду. Після закипання готуємо заправку 15 хвилин, після чого заливаємо оцет, додаємо рубану зелень і готуємо ще 1 годину.
Аджика з помідорів і хріну
Інгредієнти: 
помідори 3 кг;
хрін 300 г;
перець болгарський 1 кг;
перець пекучий в стручках 150 г;
часник 300 г;
оцет 300 г;
цукор 1 ст. ложка;
сіль 3 ст. ложки.
Овочі пропустіть через м'ясорубку з дрібною решіткою. Спочатку додайте гострий перець та хрін, потім сіль, цукор, перець і оцет. Залиште на ніч. Вранці утвориться рідина поверх овочевої маси, її потрібно злити.
Аджику розлийте по банках, закрий пластиковою кришкою і тримайте у холодильнику, інакше скисне.
Підготувала Аліна Романюк.

Капуста "по-мексиканськи"

Овочева ікра

Огірки по-корейськи

Огірки в яблучному соці з сосновими гілочками

Огірки з гострим кетчупом 

Салат "Літній" на зиму

Гарбузове варення


Заправка для борщу

Аджика з помідорів і хріну

Підготувала Аліна Романюк.

 


Повідомлення в номер

ГОРОСКОП (з 1 по 7 серпня)

ГОРОСКОП (з 1 по 7 серпня)

28/07/2016 0

ГОРОСКОП
(з 1 по 7 серпня)

ГОРОСКОП (з 1 по 7 серпня)

ОВЕН. На Вас чекає сприятливий період, події будуть розвиватися вдало для Вас. Намагайтеся правильно розподіляти сили: турбот буде достатньо і на роботі, і вдома. Бажано скоротити витрати, у жодному разі не слід брати гроші в борг. 

ТЕЛЕЦЬ. Вам властива завищена самооцінка, що може стати причиною серйозних проблем у роботі й ділових відносинах. Якщо Ви не виявите поступливість, то ризикуєте залишитися без підтримки в найважливіший і складний момент. 

 


Не увійшли в газету

Шановні користувачі інтернет-сайту газети «Вісті Ковельщини»

11/07/2016 / / 0

Шановні користувачі інтернет-сайту газети «Вісті Ковельщини»!

Для того, щоб на сайті переглянути УСІ НОВИНИ чергового випуску газети, які для Вас підготувала команда нашого видання, вгорі праворуч на «Головній» сторінці сайту перейдіть за гіперпосиланням (або номера газети (наприклад «Четвер, 7 липня 2016 року, № 48 (12474)), або архіву новин  «Весь архів випусків»).

 

Вони – наша гордість

27/05/2016 / / 0

Вони – наша гордість

Щороку на останній загальноучилищній лінійці ПТУ № 5 м. Ковеля відбувається нагородження кращих спортсменів нашого навчального закладу.
І 18 травня ц. р. традиції не порушилися. Вітання приймали наші випускники, які під чуйним керівництвом керівника фізвиховання В. В. Косяка продемонстрували високі спортивні досягнення в міських та обласних змаганнях, прагнення до перемоги, почуття колективізму та патріотизму, гордість за училище.
Це – Олександр Йолонь (група № 14), Павло Барчук (група № 14), Андрій Царик (група № 14), Олег Куришко (група № 10), Андрій Соболь (група № 7), Едуард Кімлайчук (група № 7), Іван Осійчук (група № 14) та багато інших. Велика їм подяка за активність і гарні спортивні результати!
Радує і те, що учні першого та другого курсів "тягнуться" за їхніми перемогами та хочуть стати кращими спортсменами не тільки в місті та області, а навіть вийти на Всеукраїнський рівень, як це було в 2012 році (друге місце з волейболу серед ПТНЗ).
З 26 травня 2016 року починається набір учнів в ПТУ № 5, де випускники 9-их та 11-их класів можуть здобути не тільки професійні спеціальності "Столяра будівельного, тесляра", "Кравця", "Штукатура, маляра", "Лицювальника-плиточника, маляра, штукатура", "Різьбяра по дереву та бересті", а й стати фізично загартованими та освіченими людьми, зробити свій вклад в економічний  розвиток нашої держави.
Отже, шановні випускники шкіл, не вагайтесь і приходьте до нас в училище! Тут на Вас чекають!
 Олександр ВЕЛЬМА,                                              старший викладач фізичної культури ПТУ № 5 м. Ковеля.
НА ЗНІМКУ: кращі спортсмени професійно-технічного училища № 5.
Фото з архіву автора.

Щороку на останній загальноучилищній лінійці ПТУ № 5 м. Ковеля відбувається нагородження кращих спортсменів нашого навчального закладу.

 Олександр ВЕЛЬМА.                                   

Для безпечного відпочинку

12/04/2016 / / 0

Для безпечного відпочинку

З метою дотримання вимог законодавства щодо забезпечення охорони життя людей на водних об’єктах міста Ковеля в період літнього відпочинку міський голова Олег Кіндер видав відповідне розпорядження. 
Відповідно до цього документа встановлене місце організованого літнього відпочинку населення – міський пляж на річці Турії між автомобільними мостами по вулиці Незалежності та по вулиці Сагайдачного (75 м від мосту по вулиці Незалежності та 150 м від мосту по вулиці Сагайдачного). 
Утворена комісія з перевірки місць масового відпочинку на водних об’єктах м. Ковеля, затверджена карта-схема місць організованого відпочинку.
Купальний сезон на міському пляжі розпочнеться 1 червня і триватиме до 1 вересня 2016 року.
Зобов’язано директора  КП “Добробут”  Леоніда  Демчука до відкриття літнього сезону обладнати пляж та місця масового відпочинку у відповідності до пунктів 1-5 Правил охорони життя людей на водних об’єктах України, визначити режим роботи пляжу – з  9.00 год. до 21.00 год. Зокрема, необхідно провести обстеження дна акваторії пляжу водолазами-професіоналами аварійно-рятувального загону спеціального призначення управління ДСНС України у Волинській області. 
До 27 травня нинішнього року в заборонених для купання місцях мають бути встановлені щити з відповідними написами, а небезпечні місця на акваторії позначені буями. До цього ж дня  комісія повинна обстежити територію та підготувати паспорт на відкриття й функціонування пляжу.
Дано доручення начальнику управління освіти Віктору Бичковському організувати у передканікулярний період проведення додаткових занять та інструктажів з працівниками галузі, учасниками навчального процесу  закладів освіти та батьками школярів з дотримання безпеки на водних об’єктах і надання першої медичної допомоги потерпілому.
Відділ з питань цивільного захисту (начальник Юрій Дідковський ) через засоби масової інформації інформуватиме жителів міста про відкриття купального сезону і правила поведінки на воді.
Відділ внутрішньої політики, організаційної роботи та зв’язків з громадськістю міськвиконкому.

З метою дотримання вимог законодавства щодо забезпечення охорони життя людей на водних об’єктах міста Ковеля в період літнього відпочинку міський голова Олег Кіндер видав відповідне розпорядження. 

Триває передача повноважень

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.03.2016 р., №237-р “Про припинення надання адміністративних послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців деякими органами державної реєстрації, утвореними Міністерством юстиції”